Година Стійкості та Молитви в Наш Перший
24 лютого 2022 року — день, який для кожного з нас почався з короткого слова «ВІЙНА»… короткого, але такого до болю змістовного… Чотири роки, що змінили все: наші міста, наші долі, наші серця, ставши частиною життя, історії і пам’яті.
Це роки болю, коли українці втрачали рідних і друзів, коли будинки перетворювалися на руїни, а вулиці — на тишу, це роки відчаю і страху.... Але це й роки незламності: ми тримаємося разом, допомагаємо один одному, бережемо в пам’яті тих, кого вже немає з нами. 
Це роки тих, хто стояв і стоїть на передовій, і тих, хто невтомно бореться в тилу. Це роки матерів, що плачуть і моляться, роки дітей, які дорослішають занадто рано і не знають, що таке дитинство без війни… 
Це роки втрат і віри, відчаю і сили, пам’яті і надії...
І сьогодні, у день 4-ї річниці повномасштабного вторгнення, а загалом 12 років війни за незалежність, в Національний день молитви, — Ми стоїмо. Ми живемо. Ми пам’ятаємо. Ми не здаємося. І Ми молимося... пошепки та гучно, гаряче та ревно. Слова вдячності настоятелю Свято-Преображенського храму отцю Дмитру Кецку за спільну молитву за мир, за Перемогу, за живих і мертвих, за Україну. 
Немає коментарів:
Дописати коментар