Батькам

Шановні батьки!

Психолог школи здійснює консультування учасників освітнього процесу з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 12.00.

Питання вибору форми дистанційного консультування вирішуватиметься персонально за запитом (380992811539, natashakovrygina72@gmail.com).

25 способів дізнатися у дитини як у нього справи в школі, не питаючи, як у нього справи в школі

1. Що найкраще з того, що відбулося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше з того, що відбулося з тобою сьогодні в школі?

2. Скажи мені, що тебе змусило сміятися?

3. Якщо б ти міг вибрати, з ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би точно не хотів сидіти? Чому?

4. Розкажи мені про саме гарне місці в школі.

5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось дивне тобі сказав?

6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас у гості,  що би він мені розповів про тебе, як думаєш?

7. Кому ти допоміг?

8. Може, хтось тобі допоміг?

9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?

10. Був момент, коли ти відчував себе найщасливішим сьогодні? 

11. Було тобі сьогодні дуже нудно?

12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас і забрали когось із учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?

13. З ким би ти хотів погратися на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав?

14. Розкажи мені про щось хороше, що відбулося з тобою сьогодні.

15. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?

16. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?

17. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?

18. З ким би ти в своєму класі міг вести себе краще?

19. Де ти найчастіше граєш на перервах?

20. Хто самий смішний учень в вашому класі? Чому він такий смішний?

21. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?

22. Якщо б завтра ти став учителем, що б ти зробив?

23. Як ти думаєш, може, хтось із вашого класу повинен піти зі школи?

24. Розкажи мені про три різних ситуаціях, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.

25. Якщо б ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?

Способи заспокоїти й зняти стрес у дитини

Діти часто зіштовхуються зі стресовими ситуаціями, а традиційні методи, такі як глибоке дихання, не завжди допомагають з ними впоратися. Коли дитині необхідно швидко зняти напругу, спробуйте один зі способів, запропонованих нижче.

1. Обійміть дитину або дозвольте їй обійняти вас. Обійми сприяють виробленню окситоцину - гормону, що забезпечує роботу імунної системи організму. 20-секундні обійми знижують тиск, покращують самопочуття та знижують стресові реакції організму. Обійми принесуть користь і вам, і вашій дитині.

2. Спробуйте візуалізацію. Дослідження показують, що візуалізація знижує рівень стресу. Запропонуйте дитині закрити очі й уявити собі тихе, спокійне місце. Потім допоможіть їй уявити цю картину в деталях. Запитайте, як виглядає це місце, які там запахи, що відчуває дитина, перебуваючи там.

3. Запропонуйте дитині попити води. Зневоднення призводить до зниження розумової продуктивності. Дайте дитині випити склянку холодної води та трохи посидіти. Випийте склянку води самі, і ви помітите, як дана процедура заспокоює нервову систему.

4. Заспівайте що-небудь. Усі знають про те, що улюблені пісні піднімають настрій. Крім цього гучний спів (навіть якщо ви при цьому трохи фальшивите) сприяє виробленню «гормонів щастя» – ендорфінів.

5. Малюйте. Малювання не тільки допомагає відволіктися від джерела стресу, але й розвиває стресостійкість. Якщо вас лякає навіть думка про те, що дитина буде малювати фарбами, дозвольте дитині помалювати, наприклад, кремом для гоління на шторці в душі. Шторку буде легко вимити, а дитина не вимастить усе навколо.

6. Пострибайте через скакалку. Встановіть таймер на дві хвилини, ввімкніть музику й дозвольте дитині стрибати через скакалку в ритмі музики. Якщо дитині важко стрибати через скакалку, вона може просто підстрибувати на місці.

7. Пострибайте у висоту. Влаштуйте з дитиною змагання, хто стрибне вище, далі або швидше. Це ще один простий, але дієвий спосіб випустити пару за допомогою фізичної активності.

8. Пускайте мильні бульбашки. Дути на вітрячок або пускати мильні бульбашки – такі заняття допоможуть дитині контролювати дихання та заодно нормалізувати стан психіки. Крім того, дитині, напевно, сподобається бігати за бульбашками, які лопаються.

9. Прийміть гарячу ванну. Після важкого робочого дня немає нічого приємнішого, ніж полежати в гарячій ванні в повній тиші з приглушеним світлом. Дитині дана процедура також допоможе заспокоїтися, розслабитися й відволіктися від усіх занять. Дозвольте їй узяти з собою у ванну улюблену іграшку й відпочити стільки, скільки їй буде потрібно.

10. Прийміть холодний душ. Хоча цей спосіб повністю протилежний попередньому, він також зміцнює організм. Холодний або навіть прохолодний душ допомагає зняти м'язову напругу, покращує приплив крові до серця, помітно підвищує настрій. Дослідження, в якому взяли участь люди, які практикують загартовування, показало, що систематичне купання в холодній воді знижує напругу, втому, депресію й негативні емоції. Для зовсім маленьких дітей купання в холодній воді небажане. Краще поступово знижувати температуру води або спробувати контрастний душ.

11. Пийте теплі напої. Теплі напої в прохолодний день дають тілу відчуття тепла. Це схоже на обійми зсередини. Чашка гарячого шоколаду або тепле молоко допоможе малюкові швидко набути стану гармонії.

12. Задувайте свічки. Запаліть свічку й запропонуйте задути її дитині. Потім запаліть її знову, але при цьому трохи відсуньте від дитини. З кожним разом дитині потрібно буде дихати глибше й глибше, щоб задути свічку. Так в ігровій формі ви можете навчити дитину глибокого дихання.

13. Спостерігайте за акваріумними рибками. Ви коли-небудь замислювалися над тим, чому в лікарнях часто ставлять акваріуми? Згідно з дослідженнями, спостереження за акваріумними рибками знижує артеріальний тиск і частоту пульсу. Більш того, чим більший акваріум, тим ефективніша його дія. Коли вам буде потрібно заспокоїти дитину, зводіть її до місцевого ставка або акваріума для невеликого сеансу «рибної терапії».

14. Порахуйте від 100 до 1. Лічба у зворотному порядку не тільки дозволяє дитині відволіктися від того, що її турбує. Вона також розвиває концентрацію уваги й корисна дошкільнятам в якості підготовки до школи.

15. Повторюйте мантри. Придумайте мантру, яку дитина зможе використовувати для заспокоєння. Добре підійдуть фрази: «Я спокійний» або «Я впевнений у собі».

16. Дихайте животом. Більшість з нас дихає неправильно, особливо в стресових ситуаціях. Запропонуйте дитині уявити, що її живіт - повітряна кулька. Дитина повинна дихати глибоко, щоб наповнити кульку повітрям. Повторіть цю просту вправу п'ять разів, і ви побачите, що дитина стане набагато спокійнішою.

17. Зробіть пробіжку. Біг знижує стрес ефективніше, ніж візит до психолога. Десятихвилинна легка пробіжка не тільки підвищить настрій дитини, але й дозволить справлятися зі стресом протягом декількох годин.

18. Порахуйте до п'яти. Коли дитині здається, що вона не може контролювати емоції, запропонуйте їй закрити очі й порахувати до п'яти. Ця своєрідна п'ятисекундна медитація дозволить мозку «перезавантажитися» й подивитися на ситуацію з іншого боку. Також це привчить дитину добре подумати перед вчиненням будь-якої дії в стресовій ситуації.

19. Виговоріться. Діти, здатні вільно говорити про свої почуття та про те, що їх турбує, рано вчаться розбиратися в ситуаціях і власному ставленні до них. Батькам не варто відразу ж радити дитині, як вирішити проблему. Спочатку вислухайте дитину й поставте їй навідні запитання, які допомагають прояснити ситуацію.

20. Напишіть лист самому собі. Ми ніколи не будемо ставитися так критично до свого друга, як до самих себе. Те ж саме відбувається і в дітей. Навчіть їх бути добрішими до себе, а у важких ситуаціях запитуйте, що б вони сказали в такій ситуації своєму кращому другу.

21. Прикрасьте стіну. Ідеться не про фарби й декорації, можна просто повісити на стіну плакат або картинку з журналу. Це допоможе дитині проявити свої творчі здібності. У такій справі важливий сам творчий процес, а не результат.

22. Виготовте дошку візуалізації. Нехай дитина виріже з журналів фрази й картинки, що ілюструють її інтереси та мрії. Наклейте їх на спеціальну дошку на стіні. Таке заняття допоможе дитині не тільки розібратися в тому, чого вона хоче від життя, але й дозволить відволікатися від джерела стресу у важкі моменти, фокусуючи свою увагу на тому, що їй дійсно цікаво.

23. Гуляйте на природі. Згідно з дослідженнями, 50-хвилинні прогулянки на природі покращують розумові процеси та знижують рівень стресу. Якщо у вас немає стільки вільного часу, то навіть 15-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі допоможе дитині впоратися зі стресом.

24. Уявіть себе через кілька років. Це чудовий спосіб мотивувати дитину поставити цілі на майбутнє та прагнути до них. Нехай вона запише, якою хоче бачити себе через тиждень, місяць, рік або більш тривалий термін.

25. Подуйте на вітрячок. Як і у випадку зі свічками, дана вправа тренує дихання дитини, однак тут акцент робиться на контрольованому видиху, а не на глибокому вдиху. Дитина повинна змусити вітряк крутитися повільно, потім швидко, потім знову повільно. Так вона навчиться регулювати своє дихання.

ДИТЯЧІ СТРАХИ І ПАНДЕМІЯ

Як дотримуватися психологічної гігієни в спілкуванні з дітьми на тему пандемії, щоб зберегти психічне здоров'я дітей на період до і після карантину.

Діти тільки пару днів раділи продовженню канікул і знаходженню вдома. За час, поки вони знаходяться поруч з дорослими, вони чули багато різних версій (які нагнітають чи заперечують і ін.) Про те, що зараз відбувається у нас і у всьому світі. Вони реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не проявляється. Їх психіка "заражена" тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то через місяць-два (а може, й раніше) вона почне "вилазити" в різних формах: розлад сну, харчування, появою незвичайних страхів, патологічною прив*язаністю до батьків, погіршення поведінки, ОКР та т. д.

Чим це пояснюється?

У віці від 5 до 10 років у дітей з'являються страх втрати батьків і екзистенційні страхи - страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень, заражень і т.д. За великим рахунком - це прояв страху смерті, страху «не бути». Наявність таких страхів вважається показником "нормального" розвитку дітей. Заважати дитині і оточуючим вони починають тоді, коли з ними не так обходяться: "годують" панікою, різною, частіше за все, суперечливою інформацією, запереченням стану або намагаються створити ілюзію благополуччя.

Дорослим зараз нелегко, вони знаходяться в деякому "зміненому" стані, коли необхідно блискавично перебудовуватися і адаптуватися до нових умов. Але їм важливо пам'ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно спертися на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їм впоратися з тривогою.

Що робити дорослим?

* Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві),

* Приймати (не заперечувати) страх дитини: "ти боїшся / тобі страшно", "боятися - це нормально", "страх допомагає бути обережним",

* Говорити, що згуртованість допоможе впоратися з будь-якими труднощами,

* Не робити тему пандемії головною і основною, про яку зараз живе вся сім'я,

* Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі),

* Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи (благо, вже є ілюстрована інформація для дітей),

* Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу (на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати, як описати стан батьків і т.д .). На цю тему можна написати / намалювати пам'ятку для дитини і повісити на видне місце,

* Якщо дитина перебуває поруч з сильно панікуючим дорослим, пояснити дитині, що є такий тип людей, який не може впоратися зі своїм страхом. І ці люди не погані і не хороші, вони так обирають. А ви будете з ним "обирати життя",

* Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи,

* Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров'я ... психічне і фізичне.

Бережіть фізичне і психічне здоров'я своє і своїх близьких!

Як адаптуватись до режиму «карантин»

На думку соціальних педагогів, стався «інформаційний вибух» з приводу коронавірусу COVID-19. Вона корисна, необхідна та важлива. Втім, у соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.

Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет.

Інформаційне ж перевантаження призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях.

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків

Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя.

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями.

Отже, чого не варто робити батькам:

різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;

примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;

в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».

не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

Чому потрібно обговорити коронавірус з дитиною

У той час як про поширення коронавірусу щодня говорять по телевізору, вдома, на вулицях, скасовуються заходи, авіарейси і закриваються міждержавні кордони - ваші діти це все спостерігають. Однак вони можуть розуміти слова дорослих неправильно, формувати спотворені уявлення про те, що відбувається, і через це переживати занадто сильно.

Батькам може здаватися, що говорити з дітьми про це не потрібно: що вони самі все розуміють або, навпаки, що вони занадто маленькі для цього. Але зробити це важливо, навіть якщо дитина сама мовчить і нічого не питає — можливо, він або вона просто боїться або не знає, як запитати. Важливо чесно і спокійно розповісти дитині про те, що відомо про коронавірус, обговорити заходи безпеки і запевнити в тому, що панікувати не потрібно.

Як розповідати

Потрібно вибрати спокійне, комфортне місце й час, коли ви зможете приділити дитині достатньо уваги й не будете поспішати й відволікатися. Краще запланувати розмову на день, тому що ввечері проблеми можуть здатися дітям серйозніше і страшніше.

Спочатку дізнайтеся, що дитині вже відомо про коронавірус (задайте відкрите питання). Запитайте, як вона себе почуває з цього приводу.

Визнайте її переживання (наприклад, промовивши, що це дійсно може налякати) і поділіться фактами, які допоможуть усунути непорозуміння і зайві побоювання дитини, особливо про ступінь загрози для життя.

Дайте можливість дитині спрямовувати бесіду. Передбачте складні питання, але не форсуйте їх обговорення. Не варто перевантажувати дитину інформацією.

Дайте дитині знати, що вона може звернутися до вас з новими питаннями в  будь-який час.

Під час розмови залишайтеся спокійними.

Краще поговорити з дитиною раніше, щоб відразу стати для неї джерелом достовірної інформації.

Будьте чесні з дитиною, але дайте їй зрозуміти, що ви в порядку і що вона не повинна про вас турбуватися, що в разі потреби ви подбаєте про себе самі або вам допоможуть інші дорослі. Дитина не повинна відчувати себе відповідальною за те, що відбувається.

Якщо ви засмучені або стурбовані коронавірусом, поділіться з дитиною цим, але скажіть, що скоро ваш емоційний стан покращиться.

Що розповідати

Поділіться фактами, але не ускладнюйте їх, і сфокусуйтесь на позитивних сценаріях.

Переконайте дитину, що більшість людей переносять хворобу легко і повністю одужують через кілька тижнів. Розкажіть, що діти хворіють на коронавірус вкрай рідко, а коли це все-таки трапляється, це схоже на застуду. Можна сказати, що домашні вихованці коронавірусом не заражаються.

Розкажіть про основні симптоми і попросити повідомити вам, якщо вона відчує себе погано.

Поясніть, що люди в усьому світі займаються вирішенням цієї проблеми, піклуються одне про одного, розробляють вакцини і ліки.

Якщо вони переживають за бабусь і дідусів, скажіть, що це дуже дбайливо з їх боку, і фокусуйтесь на позитивному сценарії розвитку ситуації.

Можна в цей час розповісти дитині, як влаштоване тіло людини, що таке віруси і як організм з ними бореться, як ми можемо допомагати організму, коли хворіємо, що симптоми є ознакою того, що імунна система працює.

Якщо розпорядок дня і рутина у вашій родині змінилися або ви передбачаєте це, поясніть дитині, чому так відбувається, і що вона повинна робити.

Розкажіть, що конкретно повинна робити дитина. Це допоможе їй відчути контроль над ситуацією.

Розповідаючи про коронавірус, робіть відсилання до минулого досвіду дитини. Розкажіть, що захворіти на коронавірус - це як застудитися, а карантин схожий на канікули або вихідні.